Спіраль Ембер — Глава 2: Rainburrow

Таверна «Під Янгом»...

Спочатку я з полегшенням падаю крізь прихований люк до Rainburrow, проте трохи роздивившись «лігво» Камілли відчуваю, як мене охоплює відчай. Скрізь, куди не кинь око, стоять ящики і коробки з товарами, які, я впевнена у цьому на 99%, їй не належать. Гадаю, Карлоф мав рацію щодо того, чим вона зараз займається...

«Ти зарано!» — лунає голос із темного кута, освітленого лише екранами моніторів. Камілла допиває свій коктейль і практично перестрибує через стілець мені назустріч. «Минуло так багато часу, Скай! Тобі не треба вигадувати сни-квести лише для того, щоб побачити мене».

Я нервово посміхаюсь, намагаючись приховати свої почуття щодо її діяльності за балаканиною і розповіддю про своє видіння. Я тільки-но закінчила описувати селище, як Камілла знову стрибнула у крісло і почала щось друкувати. За кілька секунд вона показує мені маленьке дивне селище, яке виглядає точнісінько так само, як у моєму видінні.

«Ось воно! Прямо у долини під Пагорбом із привидами. Щонайменше шість фудблогерів стверджують, що там готують найсмачніші пельмені у цілому світі NINJAGO®. Схоже, у тебе є конкуренти, Скай. Хоча я гадаю, не це справжня причина, через яку ти так сильно хочеш туди потрапити?».

Якщо селище у долині реальне, то, можливо, мій сон дійсно був видінням, і, можливо, моя мати ще й досі десь там! Існує лише один спосіб дізнатися...